- природолюбець
- [приеро/дол'у/беиц']
-бц'а, ор. -бцеим, м. (на) -бцеив'і/-бц'у, мн. -бц'і, -бц'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
природолюбець — бця, ч., розм. Те саме, що природолюб … Український тлумачний словник
природолюбець — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови